Тетяна була єдиною дитиною у сім’ї, тому батьки заохочували її до здобуття університетської освіти. Вона досягла успіху в навчанні і на третій рік стала найкращою студенткою на своєму факультеті. Іван був її однокласником, теж із села, і вони добре ладнали. Однак Тетяна, як і раніше, була зосереджена на навчанні, до закінчення якого залишалося ще два роки. Під час канікул, коли Таня була вдома, до неї на подвір’я прийшов незнайомий чоловік, і незабаром зрозуміла, що це батько Івана.
Незважаючи на те, що вона не зустрічалася з ним раніше, Тетяна впізнала його темно-сині очі з фотографій, які Іван показував їй. Він попросив її вийти заміж за Івана, пояснивши, що його дружина нещодавно померла, і йому потрібен хтось, хто б подбав про його маленьку дочку Наталочку. Тетяна була приголомшена та не знала, як реагувати. Батько Івана був чесний і відкритий, пояснив ситуацію та nроблеми, з якими вони зіткнулися, живучи у віддаленому селі далеко від міста. Тетяна вирішила не поспішати із заміжжям і повернулася, щоб закінчити навчання.
Однак вона обдумала цю пропозицію і зрештою поїхала до Івана, щоб провести з ними літо. Іван був схвильований, побачивши її, не підозрюючи про пропозицію свого батька. Згодом Тетяна зблизилася з Наталкою та зрозуміла, як сильно вона любить Івана. Восени вони одружилися, і Наталочка була рада, що Тетяна стала її новою мамою. Тетяна поїхала до села на канікули і зрештою залишилася там на двадцять років, жодного разу не пошкодувавши про своє рішення прийняти пропозицію батька Івана. Вона стала невід’ємною частиною сім’ї, а дівчинка з