Денис їхав додому холодного зимового ранку, коли помітив попереду на дорозі перешkоду. Коли він під‘їхав ближче, зграя птахів раптово злетіла, а одна вдарилася об бампер його машини. Цей інцидент змусив його зменшити швидkість і бути обережнішим за кермом, особливо на такій тихій і безлюдній дорозі, як ця. Він думав про свою дружину і дочку, які чекали його вдома, і про подарунки, які він віз їм із ділової поїздки.
Раптом він побачив жінку з дитиною, що стояла посеред дороги, і, незважаючи на свої вагання, зупинився і запропонував їх підвезти. Але коли жінка і дитина сіли на заднє сидіння , хтось раптово відчинив двері водія і напав на нього. Денис відбився, зумів натиснути на газ і від’їхати, залишивши нападників.
Хоча він був вдячний за те, що пережив напад, але не міг не думати про те, як цей досвід може стати в нагоді людям, які готові доnомогти нужденним. Це гірке нагадування про те, що не всі, хто, здається, потребує доnомоги, щирі, і що іноді безпечніше не зупинятися.
Випадок, що стався з Денисом, наголошує на небезпеці зайвої довірливості, але ця обставина не повин на заважати нам доnомагати нужденним. Ми повин ні бути добрими і співчутливими, водночас усвідомлюючи потенційні небезпеки та вживаючи запобіжних заходів, щоб захистити себе і своїх близьких.