Ми з Іриною одружилися відразу після школи. Вона завагітніла, тому я зробив їй пропозицію. Я відразу знайшов прибуткову роботу, мені приятелі допомогли, паралельно влаштувався вчитися заочно в технікум. Моя сім’я ніколи ні в чому не потребувала. Дружина мені народила двох синів і доньку. Ми жили в мирі та злагоді. У нас майже не траплялося kонфліктів. Я ніколи не сумнівався в відданості дружини, ніколи ніяких претензій їй не пред’являв. Коли діти підросли дружина, влаштувалася на роботу, їй часто доводилося їхати у відрядження, але я не заперечував. Наші діти вже давно дорослі і самостійні, у них свої сім’я і діти.
Ірина зараз стала частіше пропадати на роботі, але я ставився з розумінням. Нещодавно поїхав я в сусідню область по роботі, щоб підписати договір з постачальником фруктів для нашого підприємства. Заходжу я в кабінет, ми з Ігорем обговорюємо робочі моменти. Раптом мій погляд привернула фотографія, яка лежала на його письмовому столі, на ній була зображена моя дружина,яка радісно обіймає Ігоря. Я був աокований. У мене все всередині похололо, і ручка з рук впала. Але я постарався відновити самовладання і як можна більш нейтральним тоном запитати: – А хто ця жінка? Ігор посміхнувся. – Це моя дружина. Він ніжно подивився на фотографію.