Я розлучилася з чоловіком давно. Ми не любили одне одного, жили за інерцією. Розлучилися без скандалів: поговорили і вирішили розлучатися. Діти спокійно поставилися до нашого розлучення, вони все розуміли. Залишилися вони зі мною. Колишній чоловік опікувався дітьми, спілкувався з ними, регулярно платив аліменти. Я не працювала, займалася вихованням дітей. Мої батьки та мій брат допомагали мені всім. Особисте життя так і не склалося; у мене не було часу для себе: донька з сином вимагали уваги. Так минули роки, діти виросли. Нещодавно мій син одружився. У нього чудова дружина. Мені пощастило з невісткою. Ми ладнаємо один з одним. Вони живуть окремо ; вони мають доньку.
Вони часто приходять до мене. Дочка тепер у іншому місті, навчається на юридичному факультеті. Має хлопця, вони спілкуються, донька збирається вийти за нього заміж. Останнім часом вона практично не приїжджає, каже, що дуже зайнята. Незабаром у мене ювілей; я сказала дітям, що я не хочу відзначати. У день мого народження я сиділа і чекала на сина; він подзвонив і сказав, що приїде. Але до мене приїхала невістка з донькою. Я була в шоці, дуже здивувалася, коли побачила доньку: не чекала, що вона приїде. Ми з ними пішли до салону краси, потім дівчатка запропонували піти в торговий центр і вибрали мені гарну сукню.