Поліна час від часу згадувала той час, коли чоловік говорив, що він допоможе їй з дитиною, і у них не буде ніяких проб лем у вихованні дитини. Вона не хотіла піти в дек рет тоді, коли тільки-тільки на роботі все виходило, але чоловік обі цяв, що він зможе утримувати їх трьох. Час йшов. У Поліни була скл адна вагітн ість. Їй постійно доводилося їздити до лі каря. А коли вона просила про це чоловікові, відповідь була приблизно однаковою: — А нічого, що я працюю? А до лі карні 4 зупинки за все, тобі ж нескладно самої по їхати? Про таксі Поліна і не думала. Уже на цьому періоді вона помітила, що Максу складно з усім справлятися, а грошей на зайві витрати немає.
«Ходити корисно для вагітних!», Втішала себе Поліна, хоча насправді лікар заборонив їй напружуватися фізично і морально. Фізична активність Поліни на походах до доктора не закінчувалася: вдома їй чекали домашні справи. Чоловік навіть не намагався їй допомогти: приходив з роботи і провалювався на диван. Пару раз в тиждень він збирав усіх друзів у гаражі і приходив звідти завжди п’яним і не раніше півночі.