Ірина була звичайною сільською дівчиною з багатодітної сім’ї. В місто поїхала, щоб отримати вищу освіту. В університеті на одній студентській вечірці познайомилася з Борисом. Бориса виховувала одна мати, бо батько у нього рано помер. Мати керувала сімейним бізнесом. Борис жив дуже забезпечено. У них зав’язався роман. Дівчина боя лася, що рідня хлопця не прийме її як невістку через різницю соціального положення. Але коли хлопець освідчився їй і привів познайомити з матір’ю, майбутня свекруха поставилася дуже спокійно. Вона хотіла лише одного від майбутньої невістки, щоб та народила сина. Борис не був пристосований для того, щоб вести сімейний бізнес.
У нього була творча професія, і він був своїм вибором задоволений. Тому Антоніна Сергіївна мріяла про онука, якого виховає на свій лад, щоб згодом довірити все майно. Борис і Ірина одружилися. Антоніна Сергіївна молоду сім’ю фінансово підтримувала. Борис заробляв, але досить середньо. Антоніна запросила їх жити у великій, сімейний особняк, виділила їм весь верхній поверх і намагалася у справи молодих не лізти, тільки грошима допомагала. А коли Іра заваrітніла. Вона повідомила: -Народиш сина, прийму, а якщо буде дівчинка, можеш не повертатися. Всі дев’ять місяців, як на зло, малюк не показував свою стать. Тільки в пологовому будинку все з’ясувалося, коли Іра народила дівчинку.