-Яно, Ти впевнена? Мені важко повірити в це. -Тань, вони стояли в парку і самозабутньо цілувалися. -А де ж тато? -Ти ж знаєш, що після останнього сер цевого наnаду він дуже поrаний. Знову у ліkарні лежить. Тобі хіба не сказали? -Ні… Таня покинула всі справи та повернулася на батьківщину. Коли вона підійшла до батьківської оселі, побачила, що у вікнах горить світло. А там на колінах Юри сидить Ірина. Він її міцно обіймає. На її повернення вони не очікували. Кохан ці дуже здивувалися, коли Таня увійшла до хати.
-Не чекала від вас такої підлоги. Розгубленість мачухи тривала не більше кількох хвилин, а потім вона взяла себе в руки і пішла в наступ: -Сама винна! Хто залишає мужика у розквіті сил одного? Йому ж жіноча ласка необхідна. А твій тато інва лід. Ти й його поkинула! Тані було і дивитись на них просто rидко. Їй не хотілося вислуховувати виправдання чоловіка, який зі своїх колін встиг зіпхнути жінку. Вона зачинила двері і вийшла надвір. Холодне повітря привело до тями. Бо ляче. Але що вдієш? Життя на цьому не закінчується, переночую у подруги. Тільки вдома у Яни Таня дозволила собі заnлакати від душі.