Якось чоловік Ганни прийшов додому і заявив: -Дорога, Олег запросив нас на вечерю. Ми хочемо обговорити з ним важливу угоду. Іноземні партнери зацікавлені у нашому бізнесі. Ганна була здивована і запитала: -Цікаво… І чого хочуть ці партнери? -Олег спілкувався з ними. Я довіряю йому, я думаю, що буде серйозна пропозиція. Отже, ти готова піти з нами. Можливо, тобі потрібна нова сукня, ти так і скажи. Проте Ганна дуже любила Олега. -Чесно кажучи, я не маю особливого бажання йти до них. У мене нормальні стосунки із його дружиною. Не сказати, що ми друзі, але спілкуємося. Але мені ніколи не подобався Олег. Неприємний тип, – сказала вона.
– Моя інтуїція ніколи мене не підводила. Що ж, якщо це так потрібно, поїхали. Але давай не сидітимемо там надто довго. За вечерею Олег був сповнений ентузіазму, жартував і робив Ганні компліменти. Його дружина посміхалася, але Ганна бачила, що їй це було неприємно. -Що ж, друзі, давайте піднімемо келих за майбутню угоду, наше життя скоро зміниться на краще! Гроші потечуть рікою, запевняю вас. Головне – закінчити все якнайшвидше, – сказав Олег, встаючи зі свого місця. – Женю, не хвилюйся, я все зроблю для тебе! Ви можете бути спокійним! Знаєш, що, давай завтра сходимо в сауну, розслабимось і все обговоримо. Ганна штовхнула чоловіка під столом, натякаючи, що настав час йти. Євген все зрозумів і, попрощавшись, вони пішли.