Семен зі своєю нареченою стояли в ресторані і домовлялися щодо весільного меню. І тут різко подзвонила мама, довелося відволіктися: – Синку, швидше приїжджай в лікарню, захопи вдома мій паспорт, у мене справи кепські. Семен тут же все кинув і поїхав в ліkарню до мами. Він зайшов у палату, мама лежала під крапельницею. – Що сталося? Як ти себе почуваєш? – Ой, синку, я вранці встала, і мені так важко на сер ці було, перед очима все попливло, добре, що встигла աвидку викликати. Семен відразу звернув увагу на те, що на столиці біля маминого ліжка було дуже багато ліkiв і мамин гребінець. Сам Семен навіть і не зрозумів, чому звернув на нього увагу.
Та й простирадло було не просто біле, а в квіточку, як у мами вдома. Семен поїхав додому, за маминими речами, щоб відвезти їх до ліkарні. Але перед відходом мама попросила його відкласти весілля: – Ну, будете ж ви веселитися, поки мати у тебе поми рає, – ці слова так і застрягли у Семена в голові. Коли він збирався йти з квартири мами, то подивився в дзеркало в коридорі. І тут він зрозумів, чому його збентежив гребінець. У мами строго два гребінці: одна, яка завжди лежить вдома, а другу вона носить з собою. У ліkарню мама повинна була взяти саме другу, але там виявилася перша. І простирадло була точно таке ж, як у мами вдома… значить, мама спочатку готувалася лягти в ліkарню. Коли Семен приїхав завчасно в ліkарню до мами, то його думки підтвердилися.