Олексій ще з молодших класів був закоханий у Тетяну. Дівчинка із золотими косами підкорила його сер це своїм теплим поглядом та милим личком. Він доглядав її, портфель тягав, захищав від старших хлопців, а потім ніяких інших хлопчиків до неї не підпускав. Згодом Таня теж закохалася у свого захисника. Вони були найпопулярнішою парочкою у школі. Вчителі спостерігали за ним і посміхалися, казали: “Ось це кохання! З пелюшок почалося!” Ніхто не здивувався, коли після школи ребята вирішили одружитися. Жили вони у маленькому, шахтарському містечку, роботи було небагато, тож Олексій пішов на шахту.
Це було у якомусь сенсі сімейною традицією. Він і батько, і дід були шахтарями. Першою у них народилася донька, не минуло й двох років, як на світ з’явилися два хлопчики-близнюки. Щодня Олексій повертався після роботи і знаходив дружину, яка дуже втомилася. -Чому на шахті працюю я, а втомлюєшся так ти? Ти ж весь день удома сидиш! -Ти не уявляєш, дбати про трьох дітей це неймовірна праця, особливо коли двоє з них немовлята! -Таня, мені здається, що ти сильно перебільшуєш. Молоді раніше ніколи не лаялися, але на цьому грунті стали відбуватися постійні kонфлікти.