Андрій повернувся з заробіток в рідне місто. Насамперед він пішов в гості до свого друга Павла. Вони дружать з самого дитинства. Вечерю їм готувала дружина Павла-Марія. Андрій так задивився на дівчину. Марія була високою блондинкою, з великими очима і гарною посмішкою. Вона готувала для чоловіка з любов’ю, весело відповідала на питання. Вдома у них було так чисто і затишно. Так Андрій зрозумів, що теж хотів би собі таку дружину як Марія. Андрій став частіше приходити до Павла в гості. Потім він зрозумів, що за великим рахунком йде не до одного, а до його дружини. Вже не може відірвати від Марії погляду. Якось раз він прийшов, а Павла вдома не виявилося. – Що ж ти не попередив? Павло ще на роботі, – повідомила Марія.
– А я не до нього, я до тебе. Не можу більше мовчати, але розумію, що Павло тебе не гідний. Він не може дати тобі те, що можу я. Я тебе зроблю найщасливішою, тільки скажи і я все віддам тобі. Марія прогнала Андрія з квартири, сказала, що любить одного Павла і що Андрію має бути соромно за свої слова. Андрій відчув себе приниженим, але від цього ще більше захотів, щоб Марія була його. Тоді він покликав Павла окремо в кафе. – Ти уявляєш, як-то прийшов до вас додому раніше і побачив, як з твоєї квартири від Марії виходить мужик якийсь. А сама Марія в нижній білизні стояла.