Аня лежала на ліжку, їй було так поrано, все тіло трясло. Чоловік сидів поруч, тримав дружину за руку, вони обоє чекали на прибуття швидкої допомоги. -Дорогий, я повинна тобі в чомусь зізнатися, – почала дружина. -Не зараз, зараз зовсім не той час. -Чому? Чому ти не хочеш мене слухати? -Тому що свої таємниці розповідають в останні хвилини життя, у нас з тобою не той випадок. Зараз приїде швидка і все буде гаразд. Трохи згодом дружина все ж таки продовжила, вона дивилася чоловікові в очі, наверталися сльо зи: -Я все ж таки скажу тобі цю таємницю, вона мене все життя му чила, я більше не можу.
Дружина розповіла чоловікові, що в ті часи, коли гроші різко знецінилися, вона мала велику суму грошей. На стільки велику, що вони могли б купити собі трикімнатну квартиру та жити спокійною. Але вона не сказала, і тепер вони мешкають у маленькому будинку. Якби дружина раніше ще до знецінення сказала чоловікові, то вони встигли б придбати собі гідне житло. -Ну і що тут такого, нічого нового я не дізнався, – спокійно відповів чоловік. -Як це? Тобто ти й так знав, що я мала гроші?