Мої стосунки з братом з самого початку якось не склалися. У дитинстві я якось не звертала на нього уваги, а він на мене. Ми були як чужі люди, які живуть в одному будинку. Після армії брат повернувся додому і тут же одружився на Наталці. У нього не було своєї квартири, роботи, але зате з’явилася дружина. Звичайно ж, вони переїхали жити до мами. Я тоді вчилася в старших класах. Наташа мені зовсім не подобалася. Вона могла без попиту прийти до мене в кімнату і взяти те, що їй потрібно, навіть не питаючи. А якщо вона випадково ламала або втрачала мою річ, то навіть виба чення не просила. Мені доводилося ховати свої речі в шафу і замикати на ключ. Потім Наташа заявила, що вона ваrітна. Після полоrів всі тур боти за її дитиною були перекладені на мене.
Після школи мені доводилося няньчитися, годувати і гуляти ще з дитиною. У той час Наташа відпочивала після полоrів. Іноді Наташа навіть могла мене присо ромити за те, що я багато їм, тим більше, їм за рахунок її чоловіка. Можливо, вона забувала, що її чоловік-мій брат. Коли я вступила до університету, то відразу ж стала шукати роботу. Мені потрібно було будь-якими силами зняти хоча б кімнату, і скоріше з’їхати. А у Наташі ще одна новина – вона знову ваrітна. Другого разу я б не винесла, тому стала пізніше приходити додому. Довелося з дитиною сидіти моїй мамі. Наташа дзвонила мені і намагалася присо ромити, що я все звалила на маму і не допомагаю: