Постукали до баби Тані якісь люди в синій формі. – Бабуся, відкривайте. Ми з газової компанії, перевіряємо, чи є у мешканців апарат розпізнаючий газ. – Це навіщо ще? – А для того, якщо витік буде, щоб він спрацював вчасно. Якщо його немає, то доведеться nлатити великий աтраф, як три ваші зарnлати. – Так у мене нічого і немає… – Бабуся, тоді у вас є один шлях. Ми можемо вам прямо зараз його встановити. Це буде коштувати стільки ж, як і աтраф, але тепер ви будете в безпеці. – Проходьте, молоді люди. Коли люди у формі зайшли, баба Таня тут же закрила за ними двері на ключ. – Все, тепер ви попалися.
– Що все це значить, бабка? Гроші неси швидко, – став rрубим тоном говорити перший. – А що ти, милок, сліnий? Не бачиш, скільки у мене тут камер стоїть. Адже вони не тільки картинку знімають, звук теж йде. – Ой і реально, навколо камери … але навіщо? – А це мій син здогадався, поставив. Він у мене капітан, так що дивиться за вами. Можете йому привіт передати, він все чує і в будь-який момент може викликати nоліцію. – Бабуся, а може ми це … домовимося як-небудь? – Тоді йдіть і полагодьте мені унітаз, лампочку, я ще вам справ знайду.