“Мені важко. Особливо зараз, адже я не молодію”,- найбагатодітніша мама України розповіла як її насправді живеться… У Рівненській області жінка народила 19-ту дитину. Світлані Ковалевич з села Глинне Рокитнівського району 45 років. Її старшому синові 27 років, а молодшому – менше тижня.
19-та за рахунком дитина з’явилася на світ в день наpодження чоловіка Світлани Петра. Він, до речі, був присутній на пoлoгах. Вага новонаpoдженого – 3 кілограми 900 грамів, зріст – 62 сантиметри. Як і попередні 18 разів, Світлана наpoджувала сама.
Народивши 19-ту дитину, жінка встановила рекорд – тепер вона найбагатодітніша мама в Рівненській області.Кореспонденти видання зв’язатися зі Світланою по телефону незабаром після її виписки з пoлoгового будинку. – І я, і малюк відчуваємо себе добре , – сказала кореспондентам Світлана Ковалевич. – Сина назвали Назаром. Ім’я придумали заздалегідь – УЗД ще на 28-му тижні показало, що буде хлопчик.
Так що тепер у нас в родині 11 дівчаток і 8 хлопчиків. Вaгiтність протікала нормально. Я вже досвідчена мама, добре знаю свій організм. Можна сказати, що вагiтнiсть – для мене справа звична (сміється). Хоча, звичайно, виносити першу дитину в 18 років і 19-ту в 44 роки (я наpодила Назара за кілька днів до 45-річчя) – дві великі різниці. Мені вже важко, я швидше втомлююся.
Мені важко. Особливо зараз, адже я не молодію”,- найбагатодітніша мама України розповіла як її насправді живеться… Слава Богу, що пoлоги пройшли нормально. Я годую Назарчика гpудьми, але у нього настільки хороший апетит, що доводиться догодовувати сумішами. Це й не дивно – він у нас великий хлопчик. До речі, вже видно, що схожий на тата. І на нашого сина Женьку.
Світлана перераховує всіх своїх дітей по старшинству: 27-річний Ігор, 26-річний Леонід, 24-річна Наталія, 23-річний Руслан, 21-річна Тетяна, 20-річна Людмила, 19-річний Олег, 18-річна Валентина, 17- річна Іра, 15-річна Галя, 13-річна Оля, 12-річний Вадим, 11-річний Вітя, десятирічна Юля, восьмирічна Аліна, чотирирічний Женя, трирічна Неля, півторарічна Настя і наймолодший Назар.
– Першу дитину я народила в 18 років , – каже Світлана Ковалевич. – З тих пір у нас майже щороку з’являлися діти. Ми з чоловіком намагаємося виконувати заповідь Божу. І я, і Петро виросли у великих сім’ях. У моїй родині нас було вісім, а у матері чоловіка – 15 дітей. У кожного з цих дітей тепер велика родина. Виходить, що зараз у матері чоловіка вже 98 онуків! До речі, у чотирьох наших старших вже теж є діти. Тому у мене не тільки 19 дітей, а й уже 13 онуків. До заміжжя я навіть уявити не могла, що у мене буде стільки дітей. Чомусь думала, що наpоджу не більш чотирьох.
Звичайно, мені буває важко. Особливо зараз, адже я не молодію. Через кілька днів після наpодження Назарчика мені виповнилося 45. За ці роки були і невдалі вагiтнoсті, три рази завмиpaв плiд, двічі під час пoлoгів відкривалося кpoвoтеча. А все це відбивається на здоров’ї. Але в той же час діти – це справжнє щастя.
Наші діти не знають, що таке ревнощі або заздрість. Навпаки, вони з великим нетерпінням чекають появи нової дитини. Коли в цей раз я чекала Назара, молодші все питали: «Мам, ну коли вже він з’явиться?» Навіть наша Настінька, якій зараз всього півтора рочки, не відходить від новонаpодженого братика. Вона у нас розумниця, з десяти місяців ходить і розмовляє. Вже всіх членів сім’ї називає по іменах.
Дівчата постарше допомагають по господарству. У нас же і корова, і свиня, і кури. Ми живемо за рахунок нашого господарства. А влітку чоловік і старші діти займаються сезонними роботами – збирають ягоди на продаж. Коли вони йдуть на збір ягід, мені особливо непросто – залишаюся одна з маленькими дітьми, і на мені при цьому весь будинок. Потрібно навести порядок, погодувати худобу, приготувати сніданок, обід і вечерю.
Готувати доводиться постійно і в дуже великих обсягах. На обід перше – це відро борщу або супу, який, як правило, йде за день. Якщо пельмені, то не менше 200 штук за раз. Якщо робимо закрутки, то банок 300, не менше. З запасів на зиму потрібно не менше 70 мішків з картоплею. Для нас в цьому немає нічого незвичайного, ми звикли. Але чим більше дітей допомагають, тим краще. Ми встаємо з ранку, готуємо на нашу сім’ю сніданок. Поки всі поїдять, вже час готувати обід. Світлана Ковалевич з чоловіком не виключають і появи на світ двадцятої дитини.
– Ми не можемо загадувати , – каже Світлана. – Але не можу сказати, що я дуже цього хочу – все-таки здоров’я вже не те, мені важко. Багато хто говорить: мовляв, де дев’ятнадцята, там і двадцята. Не знаю. Як Бог дасть. За словами Світлани, в пoлoговому будинку при районній лікарні її вже добре знають.
– Я у них постійний пацієнт, – говорить жінка. – Після сюжетів на телебаченні про нашу сім’ю мене стали впізнавати не тільки в лікарні, але і на вулиці. Мені навіть незручно. Хтось щиро бажає нам добра, а хтось дивується, може і посміятися … Люди різні. Хоча якраз для нашого села багато дітей в сім’ї – це норма. У нас в основному живуть віруючі люди, у всіх великі сім’ї.
Глинне в Рівненській області визнано найбагатодітнішим селом в Європі. Тут наpоджуваність втричі вища, ніж в середньому по Україні. У Глинному проживає рекордна кількість жінок, удостоєних звання «Мати-героїня». Журналісти телеканалів возили в Глинне біоенергетиків і екстрасенсів, щоб ті розгадали таємницю високої народжуваності. Є й місцеві легенди. Наприклад, легенда про дуб, якому вже понад 1350 років.
Цей дуб знаходиться в урочищі Юзефин, і він до цього часу плодоносить. За місцевим повір’ям цей дуб дарує життєдайну силу. У місцевих жителів є традиція – обійняти дуб в день одруження, щоб в сім’ї були діти. Після того, як про високу народжуваність в Глинному розповіли ЗМІ, до найстаршого дубу стали їздити пари з інших регіонів України, які мріють про дітей