Я живу одна у своїй трикімнатній квартирі. Мій чоловік пішов із жит тя пару років тому, тепер мені справді самотньо. Часом я як вовк – сиджу біля вікна і дивлюся на місяць, залишається тільки зави ти. У мене є єдиний син, який уже 10 років як одружений. У мене є два прекрасні онуки, і невістка, з якою у мене немає жодних стосунків. А це головна причина, чому я не спілкуюся із сином та онуками. Колись невістка обра зилася на мене. Тоді все зібралося грудкою, і вона посва рилася зі мною; я була не вин на.
Але її обра за не дає нам відновити колишнє спілкування з моєю сім’єю. Ні син, ні онуки, ні невістка майже не приходять до мене до хати. А коли приходять, то на 10 хвилин. Я не раз просила привезти онуків, але у відповідь чула лише: “Мамо, ми не можемо”. Діти ходять на різні секції, гуртки, тому часу на бабусю вони не мають. А дітям потрібна бабуся, як вони цього не можуть збагнути? Якщо ж причина в тому, що моя невістка обра жена на мене, я готова виба читися. Я готова піти на що завгодно, аби син із онуками прийшли до мене. Я втомилася від самотності, більше не можу.