Вранці рано Галина змусила себе встати і спуститися на подвір’я будинку, сидіти в квартирі було нудно. Останнім часом вона зовсім не знала, чим себе зайняти з того часу, як вийшла на nенсію. Вона жінка була роботяща, все своє життя пропрацювала за верстатом на заводі, не сумувала, була працьовитою. Пе нсія стала для неї несподіваною зміною у житті. З дітей мала одну доньку, яка вже років п’ять живе за кордоном. Чоловіка її давно не ст ало. Спустившись у двір, вона побачила сусідку Марину, почала їй сkаржитися на життя.
Тут Марина їй запропонувала: – У мене є дача, якщо тобі так хочеться попрацювати, можеш привести її в порядок, а то в мене город зовсім заріс, якраз буде чим зайнятися, до того ж з’явиться можливість познайомитися з новими людьми, всі сусіди у мене там люди похилого віку. А свою квартиру можеш в цей час здавати в оpенду. Все, що виростиш, можеш забрати собі. Спочатку Галя відмовилася, але за кілька днів, подумавши, вирішила прийняти пропозицію.
Їй завжди в житті було цікаве садівництво, а тут чудова можливість ним зайнятися. І ось через тиждень вона вже вирушила до села, там роботи справді було багато. Поки вона працювала на городі, на неї почав поглядати сусід, чоловік її віку Віктор Федорович. Спершу він їй абсолютно не подобався. Але він заходив до неї щодня, про гостинці ніколи не забував, скоро між ними утворилися зв’язки. Галя зовсім не сподівалася в такому віці здобути щастя, але така доля. Скоро вони почали жити разом.