До Тамари син приїхав на кілька днів. Він працював у великій компанії, але Тамара все не могла запам’ятати його посаду. Він швиденько поїв супчик, з’їв котлетки, трохи поговорив з матір’ю і ліг спати. Працював він багато, ось і втомлювався сильно. Тамара дивилася на свого сплячого сина і все натішитися не могла. Адже його могло б і не бути. Дитинство Тамари проходило тяжkо. Вони з батьками жили у гуртожитку, у маленькій кімнатці. Завжди коридорами бігала хлопці, були постійні розбирання з сусідами, хто чий пиріжок з’їв на кухні, або хто забув вимкнути світло в туалеті. Була у них сусідка, добра жінка тітка Катя.
Але вона у гуртожитку жила тимчасово, доки робився ремонт у квартирі. Але за той час, поки вона жила, то прив’язалася до маленької Тамари. Коли Тома пішла до школи, то часто після уроків відвідувала тітку Катю. Тітка Катя була їй схожа на бабусю.